Історія фотографії в особах
admin 8-12-2022, 21:42 456 Інформація
Генрі Фокс Талбот був першим, хто намагався закріпити зникаюче зображення. Він був видатним вченим в галузі ботаніки і клинопису. Він досяг багато чого, але так і не навчився малювати. Саме тому Талбот хотів зробити фотографію реальністю, а не ефемерною теорією. Коли навесні 1834 року йому прийшла ідея з’єднати камеру обскуру з світлочутливими речовинами це була виграшна комбінація. Талботу вдалося досягти успіху. З його камер, які він називав мишоловками, вийшли відбитки, яких до того ніхто не робив. Це були негативи, з яких вченому вдалося зробити знімки. Але це не було кінцевою метою Талбота. Він розумів, яке майбутнє може стояти за фотографією і хотів створити процес, який дозволяв би створювати фотографії в будь-яких кількостях.
У 1839 році у Талбота з’явився суперник. Луї Дагер представив французькій академіі наук абсолютно новий спосіб закріплення зображення. Він був живописцем і почав працювати над фотографією у 1824 році. Метод Дагера сильно відрізнявся від того, що придумав Талбот. Луї використовував для основи не папір, а відполіровані до дзеркального блиску металеві пластини. І на відміну від негативів Талбота, його метод давав справді унікальні зображення. Незважаючи на явні недоліки, “дагеротипи” справляють надзвичайне враження. Дагеротип виглядав як дзеркало з пам’яттю. Через те, що срібло лежить на поверхні пластини (а не вбирається в папір), створюється враження, що світло проходить крізь зображення і залишається відчуття тривимірності того, що ми бачимо. На пластині створюється готове зображення, а не негатив. Після зйомки дагеротип слід обробити розчином і прогріти паяльною лампою, інакше навіть пензлик змахне зображення з пластини.
У 1839 році у Талбота з’явився суперник. Луї Дагер представив французькій академіі наук абсолютно новий спосіб закріплення зображення. Він був живописцем і почав працювати над фотографією у 1824 році. Метод Дагера сильно відрізнявся від того, що придумав Талбот. Луї використовував для основи не папір, а відполіровані до дзеркального блиску металеві пластини. І на відміну від негативів Талбота, його метод давав справді унікальні зображення. Незважаючи на явні недоліки, “дагеротипи” справляють надзвичайне враження. Дагеротип виглядав як дзеркало з пам’яттю. Через те, що срібло лежить на поверхні пластини (а не вбирається в папір), створюється враження, що світло проходить крізь зображення і залишається відчуття тривимірності того, що ми бачимо. На пластині створюється готове зображення, а не негатив. Після зйомки дагеротип слід обробити розчином і прогріти паяльною лампою, інакше навіть пензлик змахне зображення з пластини.